конопельник

Значення в інших словниках

1. конопельник — конопе́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. конопельник — -а, ч., орн., рідко. Те саме, що коноплянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конопельник — КОНОПЕ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Те саме, що конопля́нка. Конопельник веде осілий або кочівний спосіб життя (з наук.-попул. літ.); Горобців називають конопельниками за їхню пристрасть до клювання конопель (з газ.). 2. Те саме, що коно́плі... Словник української мови у 20 томах
4. конопельник — КОНОПЕ́ЛЬНИК, а, ч., орн., рідко. Те саме, що конопля́нка. Словник української мови в 11 томах