1. Словник української мови Грінченка

коноплинка

Коноплина, -ни

ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Грин. III. 329. ум. конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці... роса. Чуб. III. 394. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати. Грин. III. 330.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коноплинка — конопли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. коноплинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до коноплина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коноплинка — КОНОПЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до конопли́на 1. У городі коноплинка стояла, Да догори ветєчко [стебло] махала (з народної пісні); * У порівн. Малий, як коноплинка, а дужий, як дерево (загадка). Словник української мови у 20 томах
  4. коноплинка — КОНОПЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до конопли́на. Словник української мови в 11 томах