коноплинка
КОНОПЛИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до конопли́на 1.
У городі коноплинка стояла, Да догори ветєчко [стебло] махала (з народної пісні);
* У порівн. Малий, як коноплинка, а дужий, як дерево (загадка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коноплинка — конопли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- коноплинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до коноплина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коноплинка — КОНОПЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до конопли́на. Словник української мови в 11 томах
- коноплинка — Коноплина, -ни ж. Стебель конопли. Утопила мене мати як коноплину в воду. Грин. III. 329. ум. конопли́нка, конопли́нонька, конопли́ночка. Ой у городі коноплиночка, на тій коноплинці... роса. Чуб. III. 394. Ой як же тій коноплиноньці у ставу вимокати. Грин. III. 330. Словник української мови Грінченка