1. Словник української мови у 20 томах

коноплище

КОНО́ПЛИЩЕ, а, с.

1. Місце, ділянка, на якій росли коноплі; коноплисько.

Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю (Сл. Б. Грінченка);

// Ділянка землі для вирощування конопель.

Батько з Наумом тим часом засівали в леваді коноплище, де завжди сіяли коноплі на низині (І. Нечуй-Левицький).

2. рідко. Те саме, що коно́плі 1.

Надвечір'я було теплим .. Коноплища розливали над оселями цибулячий дух (Григорій Тютюнник);

Батько проводжав його суворим поглядом, аж доки хлопець не зник за високими коноплищами, що росли на березі річки в кінці Устименкової садиби (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коноплище — коно́плище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. коноплище — -а, с. 1》 Місце, ділянка, на якій росли коноплі; коноплисько. || Ділянка землі для вирощування конопель. 2》 рідко. Те саме, що коноплі 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коноплище — КОНО́ПЛИЩЕ (місце, ділянка, на якій ростуть коноплі), КОНО́ПЛИСЬКО, ПІ́ДМЕ́Т. Посеред коноплища стояло кілька старих опудал (П. Загребельний); Поруч з коноплиськом, через межу, лежало широке поле кукурудзи (В. Гжицький); З підметів низьких долин заносить духом конопляним (М. Драй-Хмара). Словник синонімів української мови
  4. коноплище — Конопли́ще, -ща, -щу, на -щі; -ли́ща, -ли́щ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. коноплище — КОНО́ПЛИЩЕ, а, с. 1. Місце, ділянка, на якій росли коноплі; коноплисько. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю (Сл. Гр.); Зимують жуки у грунті на коноплищах або поблизу їх (Шкідн. і хвор.. Словник української мови в 11 томах
  6. коноплище — Коноплище, -ща с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли. Словник української мови Грінченка