конопляний

КОНО́ПЛЯ́НИЙ, а, е.

1. Прикм. до коно́плі.

Літали вони [горобці], гралися, по смітничку громадили, та й знайшли три конопляні зернятка (Леся Українка);

Засунувши гвинтівку в конопляну горстку, він подався городами до річки, щоб викинути у воду новеньку гвинтівку (І. Цюпа);

Для виконання державного замовлення на одержання макової та конопляної соломи Мінагрополітики щорічно видає спеціальні свідоцтва на право культивування снотворного маку та коноплі (з наук. літ.);

// Вигот. з волокна конопель.

На парканах сушилася випрана білизна та довге конопляне полотно, що його виткали за зиму (М. Томчаній);

На Бойківщині для вишивання використовували фарбовані, міцно прядені лляні чи конопляні нитки (з наук. літ.);

Конопляна макуха відома як дуже багатий на білкові речовини цінний корм для тварин (з наук.-попул. літ.);

// Власт. коноплям.

У нас там, на городах, пахне кропом У сизі ранки; конопляний дух Аж голову туманить (М. Рильський);

// Який видобувають із конопель.

Господар .. з пляшечки наточив конопляної олії на блюдце (В. Барка);

Колись українці на Багату кутю готували гречану кашу з конопляним молоком (з наук.-попул. літ.).

2. Який має колір прядива з конопель (перев. про волосся).

Ясен тріпнув вицвілим на сонці конопляним волоссям, підстриженим під макітерку (В. Малик);

Анатолій гучно регоче, аж пасма густого конопляного волосся здригаються на голові (М. Руденко);

У Флора здійнялося на тім'ї рідке конопляне волосся, і він ледве не закричав (М. Малиновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конопляний — коно́пля́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конопляний — -а, -е. 1》 Прикм. до коноплі. || Вигот. з волокна або насіння коноплі. || Власт. коноплям. || Якого видобувають із конопель. Конопляне молоко. 2》 Який має колір прядива з конопель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конопляний — Коно́пля́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. конопляний — КОНО́ПЛЯ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до коно́плі. Літали вони [горобці], гралися, по смітничку громадили, та й знайшли три конопляні зернятка (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. конопляний — Конопляний, -а, -е Конопляный. Залізний вовк, конопляний хвіст. (Голка). Заг. Ном. № 352. Словник української мови Грінченка