1. Словник української мови у 20 томах

коноплястий

КОНОПЛЯ́СТИЙ, а, е, розм.

Укритий ластовинням; веснянкуватий, ластатий.

Симпатяга, цей військком, хоч і коноплястий, все тіло в ластовинні (О. Гончар);

Я був руденький, коноплястий, весь у ластовинні (В. Нестайко);

Бронвен була .. коноплястою, що не додавало привабливості її й без того негарному обличчю (О. Авраменко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коноплястий — конопля́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. коноплястий — див. рябий Словник синонімів Вусика
  3. коноплястий — -а, -е, розм. Веснянкуватий, ластатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коноплястий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець.. Словник синонімів української мови
  5. коноплястий — КОНОПЛЯ́СТИЙ, а, е, розм. Веснянкуватий, ластатий. Такий коноплястий з себе (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. коноплястий — Коноплястий, -а, -е Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе. Волч. у. Словник української мови Грінченка