консистенція
КОНСИСТЕ́НЦІЯ, ї, ж.
Ступінь щільності або густини речовини.
Служить нам [дотик] до пізнання не тільки форми тіл, їх консистенції, поверхні і температури, але також їх віддалення (І. Франко);
Скло, .. доведене до дуже рідкої консистенції, насосами вибиралося й через труби наливалося у різні стандартні форми (Д. Бузько);
Після борщу дано ще .. по одній ложці каші, звареної з ячної крупи. За своєю консистенцією це було щось середнє між кулішем і нормальною кашею, як її варять у кожного вдома (І. Багряний);
Смоли мають напіврідку консистенцію (з наук. літ.);
* Образно. Здіймається туман, мляво горять чужі багаття, ніч розпливається на різні консистенції і кольори... (І. Карпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- консистенція — консисте́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- консистенція — Консистенция — consistency — Кonsistenz — 1) Ступінь щільності або густини речовини. 2) Ступінь в'язкості або густини напівтвердих-напіврідких речовин (мастил, мила, фарб, будівельних розчинів тощо). Гірничий енциклопедичний словник
- консистенція — -ї, ж., спец. Ступінь щільності або густини речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- консистенція — Склад, густість Словник чужослів Павло Штепа
- консистенція — Розміщення військ на квартирах, потреба Словник застарілих та маловживаних слів
- консистенція — консисте́нція (лат. consistentia – стан, від consisto – перебуваю, густішаю) ступінь в’язкості або густини напівтвердих-напіврідких речовин (мастил, мила, фарб, будівельних розчинів тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- консистенція — Консисте́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- консистенція — КОНСИСТЕ́НЦІЯ, ї, ж., спец. Ступінь щільності або густини речовини. Служить нам [дотик] до пізнання не тільки форми тіл, їх консистенції, поверхні і температури, але також їх віддалення (Фр. Словник української мови в 11 томах