консистентний

КОНСИСТЕ́НТНИЙ, а, е, спец.

Який має значну консистенцію; густий (у 2 знач.).

Вал поміщається в еластичну захисну оболонку, котра обмежує й направляє його, захищає від ушкоджень і забруднень, зберігає на ньому консистентне змащення (з наук.-техн. літ.);

Для надання еластомеру потрібної текстури й консистентних властивостей, жувальної здатності й тактильних відчуттів від гумки в роті використовують пом'якшувачі, пластифікатори та емульгатори (з наук.-попул. літ.);

Мащення верстата виконують спеціальними консистентними мастилами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консистентний — консисте́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. консистентний — -а, -е, спец. Який відзначається значною консистенцією. Консистентне мастило. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. консистентний — КОНСИСТЕ́НТНИЙ, а, е, спец. Який відзначається значною консистенцією. Консистентне мастило. Словник української мови в 11 томах