консистентний

КОНСИСТЕ́НТНИЙ, а, е, спец. Який відзначається значною консистенцією.

Консистентне мастило.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консистентний — консисте́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. консистентний — -а, -е, спец. Який відзначається значною консистенцією. Консистентне мастило. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. консистентний — КОНСИСТЕ́НТНИЙ, а, е, спец. Який має значну консистенцію; густий (у 2 знач.). Вал поміщається в еластичну захисну оболонку, котра обмежує й направляє його, захищає від ушкоджень і забруднень, зберігає на ньому консистентне змащення (з наук.-техн. літ. Словник української мови у 20 томах