1. Великий тлумачний словник сучасної мови

консистентний

консисте́нтний

-а, -е, спец.

Який відзначається значною консистенцією. Консистентне мастило.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консистентний — консисте́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. консистентний — КОНСИСТЕ́НТНИЙ, а, е, спец. Який має значну консистенцію; густий (у 2 знач.). Вал поміщається в еластичну захисну оболонку, котра обмежує й направляє його, захищає від ушкоджень і забруднень, зберігає на ньому консистентне змащення (з наук.-техн. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. консистентний — КОНСИСТЕ́НТНИЙ, а, е, спец. Який відзначається значною консистенцією. Консистентне мастило. Словник української мови в 11 томах