1. Словник української мови у 20 томах

консисторський

КОНСИСТО́РСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до консисто́рія.

Він [о. Сава] часто їздив до Києва, бував часто в консисторії (І. Нечуй-Левицький);

Мельхіседека помістили в невеличку консисторську хатину, і в першу годину, відчувши, що під ним не дриґлять колеса, відчув утіху... (Г. Колісник);

1820 р. уряд скасував традиційне самоврядування церковних громад в Україні і водночас зреформував духовні школи. Тепер не громада обирала собі священнослужителів та вчителів у духовних школах, а їх призначало консисторське начальство (І. Дзюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консисторський — консисто́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. консисторський — -а, -е. Прикм. до консисторія. Консисторські попи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. консисторський — Консисто́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. консисторський — КОНСИСТО́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до консисто́рія. Він [о. Сава] часто їздив до Києва, бував часто в консисторії і розказував консисторським урядникам багато дечого про сусід батюшок (Н.-Лев., IV, 1956, 49); Консисторські попи. Словник української мови в 11 томах
  5. консисторський — Консисторський, -а, -е Консисторскій. Св. Л. 134. Словник української мови Грінченка