консисторія

КОНСИСТО́РІЯ, ї, ж.

1. У Стародавньому Римі – державна рада при імператорі.

Засідання консисторії були як “малі”, тобто засідання самої імператорської ради, так і “великі”, спільно з сенатом (з наук. літ.);

Консисторією називалася таємна імператорська рада в Давньому Римі, що займалася законодавчими питаннями (з наук.-попул. літ.);

Консисторія приймала представників провінцій і могла виступати в ролі суду зі звинуваченням у державній зраді (з навч. літ.).

2. У православній церкві – установа з церковно-адміністративними й судовими функціями, підпорядкована єпархіальному архієреєві.

– Коли б ще часом діло не дійшло до консисторії, бо тоді доведеться продати й воли й коники, – сказав отець Харитін (І. Нечуй-Левицький);

Написали [селяни] листа до консисторії, і отцю Миколаю, кажуть, трохи перепало від архієрея .. за треби (М. Стельмах);

Батюшка поскаржився на непокірного і його приятеля до Київської духовної консисторії (Ю. Хорунжий).

3. У католицькій церкві – нарада кардиналів під головуванням Папи Римського.

22 листопада 1839 року папа Григорій XVI виголосив промову на консисторії кардиналів, у якій обійшов мовчанкою дії царського уряду, а натомість критикував “руських уніатських єпископів, які піддалися схизмі” (з наук. літ.);

Перші відомості про консисторію як про зібрання кардиналів сягають І половини ІХ ст. (з наук.-попул. літ.);

Про значну роль консисторії за часів середньовіччя свідчить той факт, що Папа Римський Александр ІІІ розпорядився скликати консисторію раз на місяць, а Іннокентій ІІІ – тричі на тиждень (з навч. літ.);

// Церковно-адміністративний орган.

Кілька листів від батька і брата повідомляли мене про зацікавлення консисторії щодо мого способу життя після закінчення теології. Щоб припинити ці питання, я пішов до ксьондза-префекта Малиновського (І. Франко);

Уніатські митрополити укоренилися в Радомишлі, завели тут свою консисторію й почали поширювати унію до самого Дніпра (А. Кащенко);

На заголовку панегірика стояв хрест, і це не вподобалося католицькій львівській консисторії (І. Огієнко).

4. У лютеранській церкві – орган окружного церковного управління.

Введення на початку ХІХ ст. єпископського управління спричинило протест багатьох протестантських консисторій на місцях, що обстоювали систему общинного церковного самоуправління (з наук.-попул. літ.);

Усі місцеві лютеранські консисторії доби Реформації були підпорядковані князівській владі й фактично перетворилися на складову управлінських органів князівської адміністрації (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консисторія — Консисто́рія: — єпіскопська влада над нижчим духівництвом [VIII] — найвища церковна влада з епіскопом чи митрополитом на чолі [X] — судово-адміністративний орган, управління при єпископі, митрополиті і... Словник з творів Івана Франка
  2. консисторія — консисто́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. консисторія — (єпископська) цер. канцелярія; див. ще НАРАДА. Словник синонімів Караванського
  4. консисторія — -ї, ж. 1》 У дореволюційній Росії – установа з церковно-адміністративними й судовими функціями, що підлягала єпархіальному архієреєві. 2》 У католицькій церкві – нарада кардиналів з участю Папи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. консисторія — Управа (єпархіяльна) Словник чужослів Павло Штепа
  6. Консисторія — Збори масонів Шотландського Статуту 19°-32° чи 31°-32° у залежності від юрисдикції. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. консисторія — консисто́рія (від лат. consistorium – місце зборів) 1. У Стародавньому Римі державна рада при імператорі. 2. В католицькій церкві нарада кардиналів під головуванням папи римського. 3. В руській православній церкві до 1917... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. консисторія — Консисто́рія, -рії, -рією; -то́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. консисторія — КОНСИСТО́РІЯ, ї, ж. 1. У дореволюційній Росії — установа з церковно-адміністративними й судовими функціями, що підлягала єпархіальному архієреєві. Словник української мови в 11 томах
  10. консисторія — (лат. — місце ради) 1. Будівля для засідань тайної ради при візантійському імператорі з питань законодавства. 2. Будинок або приміщення для засідань кардиналів під головуванням римського Папи. 3. Споруда єпархіального управління та суду над священиками у російській православній церкві. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. консисторія — Консисто́рія, -рії ж. Консисторія. Шевч. (1883). 197. Словник української мови Грінченка