конспірація
КОНСПІРА́ЦІЯ, ї, ж.
Система методів, яку застосовує нелегальна організація для збереження в таємниці своєї діяльності, убезпечення своїх членів.
Андрій прочитав записку. З мотивів конспірації вона була не заадресована нікому й не було вжито його ім'я взагалі (І. Багряний);
Умови підпілля вимагали суворої конспірації, і треба було гарантувати безпеку на кожній ланці зв'язку (Ю. Смолич);
Розходились полтавці по одному, дотримуючись всіх правил конспірації (О. Гончар);
// перен. Дії, спрямовані на збереження таємниці, таємні заміри щодо кого-небудь.
Ваш лист прийшов у той час, як ми сиділи вкупі з дядьком і я не могла не дати йому сього листа, то от вже тепер мені трудно бути в Вашій юбілейній [ювілейній] конспірації проти нього (Леся Українка);
– Та плював я на тебе й на твою конспірацію, горобиня ти паршиве! (В. Винниченко);
Знали, що пов'язує Башкирцева з розбитною Катериною. Такі речі нічим не приховаєш, ніяка конспірація Башкирцеву не допомогла (М. Слабошпицький).
Значення в інших словниках
- конспірація — Конспіра́ція: — змова, потайна організація [47] Словник з творів Івана Франка
- конспірація — конспіра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конспірація — КОНСПІРАЦІЯ – КОНСПІРУВАННЯ Конспірація, -ї, ор. -єю. Заходи, яких уживає нелегальна організація для збереження в таємниці своєї діяльності, своїх членів; дотримання таємниці: сувора конспірація, дотримання конспірації. Конспірування. Літературне слововживання
- конспірація — -ї, ж. Заходи, яких уживає нелегальна організація для збереження в таємниці своєї діяльності, а також своїх членів; суворе дотримання таємниці. || заст. Таємний замір, змова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конспірація — конспіра́ція (від лат. conspiratio – згода, єдність, таємна угода) 1. Суворе додержання та збереження таємниці. 2. Система й методи, що їх застосовує підпільна організація для збереження в таємниці своєї діяльності. Словник іншомовних слів Мельничука
- конспірація — Конспіра́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конспірація — КОНСПІРА́ЦІЯ, ї, ж. Заходи, яких уживає нелегальна організація для збереження в таємниці своєї діяльності, а також своїх членів; суворе дотримання таємниці. Словник української мови в 11 томах
- конспірація — рос. конспирация суворе дотримання та збереження таємниці (напр., особливо важливих наказів, ноу-хау). Eкономічна енциклопедія