конспірація
конспіра́ція
(від лат. conspiratio – згода, єдність, таємна угода)
1. Суворе додержання та збереження таємниці.
2. Система й методи, що їх застосовує підпільна організація для збереження в таємниці своєї діяльності.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конспірація — Конспіра́ція: — змова, потайна організація [47] Словник з творів Івана Франка
- конспірація — конспіра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конспірація — КОНСПІРАЦІЯ – КОНСПІРУВАННЯ Конспірація, -ї, ор. -єю. Заходи, яких уживає нелегальна організація для збереження в таємниці своєї діяльності, своїх членів; дотримання таємниці: сувора конспірація, дотримання конспірації. Конспірування. Літературне слововживання
- конспірація — -ї, ж. Заходи, яких уживає нелегальна організація для збереження в таємниці своєї діяльності, а також своїх членів; суворе дотримання таємниці. || заст. Таємний замір, змова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конспірація — КОНСПІРА́ЦІЯ, ї, ж. Система методів, яку застосовує нелегальна організація для збереження в таємниці своєї діяльності, убезпечення своїх членів. Андрій прочитав записку. Словник української мови у 20 томах
- конспірація — Конспіра́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конспірація — КОНСПІРА́ЦІЯ, ї, ж. Заходи, яких уживає нелегальна організація для збереження в таємниці своєї діяльності, а також своїх членів; суворе дотримання таємниці. Словник української мови в 11 томах
- конспірація — рос. конспирация суворе дотримання та збереження таємниці (напр., особливо важливих наказів, ноу-хау). Eкономічна енциклопедія