1. Словник іншомовних слів Мельничука

конспіратор

конспіра́тор

(від лат. conspirator – учасник змови)

прихильник, учасник, знавець конспірації.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конспіратор — конспіра́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. конспіратор — -а, ч. Той, хто вдається до конспірації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конспіратор — Змовник, (вона) змовниця Словник чужослів Павло Штепа
  4. конспіратор — КОНСПІРА́ТОР, а, ч. Той, хто вдається до конспірації. Польські конспіратори раз у раз обертали погляди свої на Україну, і змагання [намагання] їхні тут, серед місцевого польського громадянства, знаходили велике спочуття й відгуки (С. Єфремов); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. конспіратор — Конспіра́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. конспіратор — КОНСПІРА́ТОР, а, ч. Той, хто вдається до конспірації. [Любов:] Ну, от і проговорились. Ех, конспіратор з вас!.. (Л. Укр., II, 1951, 69); — А ви, Петре, справді конспіратор неабиякий, і артист!... Словник української мови в 11 томах