конституювання

КОНСТИТУЮВА́ННЯ, я, с., книжн.

Дія за знач. конституюва́ти.

Конституювання науки про взаємодію суспільства й природи, безперечно, сприяло б конструктивності висновків, узагальнень і практичних рекомендацій (з наук. літ.);

Поняття “політична нація” та “етнічна нація” не є характеристиками різного типу націй, а відображають лише специфіку конституювання (західну та східну) однієї з форм цивілізаційної зрілості народів (з наук.-попул. літ.).