контокорентний

КОНТОКОРЕ́НТНИЙ, а, е, фін.

Стос. до контокоренту.

Контокорент є особливою формою кредитної угоди, згідно з якою кредитна операція передбачає відтермінування платежу, який мав би бути здійсненим за відсутності контокорентної угоди (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контокорентний — контокоре́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. контокорентний — -а, -е. Стос. до контокоренту. Контокорентний рахунок — те саме, що контокорент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контокорентний — КОНТОКОРЕ́НТНИЙ, а, е: ∆ Контокоре́нтний раху́нок, фін. — те саме, що контокоре́нт. Словник української мови в 11 томах