контора
КОНТО́РА, и, ж.
Загальна назва адміністративно-канцелярських відділів підприємств, закладів, установ або окремої установи з господарськими, фінансовими і т. ін. функціями.
Микола й його товариші прийшли в контору, де сиділи директор та писарі (І. Нечуй-Левицький);
П'ятницький .. прохав контору друкувати II том, не гаючись, як тільки поступить од Вас перше оповідання (М. Коцюбинський);
Начальник пошти навіть запишався, що в його конторі служить такий уславлений патріот (Б. Антоненко-Давидович);
Тепер мушу пояснити, що я з газової контори... (Ю. Винничук);
// Приміщення, де перебуває такий відділ або установа.
Женька .. перестрів Віктора біля контори будівництва і завів розмову (М. Дашкієв);
Був час обідньої перерви і все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло. Лише в конторі хтось поцокував зрідка на рахівниці (О. Гончар);
За час марних подорожей від готелю до контори Сергій устиг ознайомитися з містом (І. Білик).
(1) Букме́керська конто́ра – установа, яка приймає грошові ставки на іграх у тоталізатор (перев. на перегонах) та сплачує виграші.
Ми .. працювали в рекламній агенції, в газеті безкоштовних оголошень, в прес-секретаріаті Конгресу націоналістів і навіть у власній букмекерській конторі (С. Жадан);
Букмекерські контори приймали ставки на прогнозовану дату наступного виходу (Н. Сняданко);
Щоб відкрити букмекерську контору з однією касою – пунктом приймання ставок і виплати виграшу, потрібно оплатити патент (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- контора — конто́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- контора — Канцелярія; (нотаріяльна) бюро. Словник синонімів Караванського
- контора — [контора] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
- контора — -и, ж. 1》 Адміністративно-канцелярський відділ підприємства, закладу, установи чи окрема установа з господарськими, фінансовими й т. ін. функціями. || Приміщення, де перебуває такий відділ або установа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контора — И, ж. 1. Велика компанія. Дивись, яка контора повалила. 2. Організація. Гнила контора. 3. Офіс. Пішли до мене в контору. 4. Місце роботи. Мене вже дістали на конторі. Словник сучасного українського сленгу
- контора — (-и) ж. 1. мол., жрм; зневажл. Будь-яка установа. БСРЖ, 276; ПСУМС, 36. 2. мол. Дитяча кімната міліції. ПСУМС, 36. 3. мол. Компанія. ПСУМС, 36. Словник жарґонної лексики української мови
- контора — Конто́ра, -ри; -то́ри, -то́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- контора — КОНТО́РА, и, ж. Адміністративно-канцелярський відділ підприємства, закладу, установи або окрема установа з господарськими, фінансовими й т. ін. функціями. Микола й його товариші прийшли в контору, де сиділи директор та писарі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- контора — рос. контора службове приміщення, офіс, адміністративна частина підприємства, організації. Eкономічна енциклопедія
- контора — Конто́ра, -ри ж. Контора. Словник української мови Грінченка