конторка

КОНТО́РКА, и, ж.

1. Невелике приміщення для майстра, начальника цеху і т. ін.

Бiля прохiдної конторки стояло багато людей i тривожно дивилися на вiдозви з чорними великими лiтерами (В. Сосюра);

Він з'явився в точно визначений час до своєї конторки (А. Хорунжий);

Проїхав [Капшук] туди, у бiк бригадної конторки, куди викликав Андруху (В. Яворівський);

Мене привели до заскленої конторки з лівого боку холу, де мої папери прийняла сліпучо красива, вогненно-руда лікарка (В. Рубан).

2. Високий письмовий стіл із похилою поверхнею й шухлядами, за яким працюють стоячи; бю́ро.

На конторках, на полицях .. лежали цілі штуки усякої матерії (І. Нечуй-Левицький);

Крім круглого стола .. та невеличкої конторки, тут не було меблів (Ю. Смолич).