конторка
КОНТО́РКА, и, ж.
1. Зменш. до конто́ра.
Він з’явився в точно визначений час до своєї конторки (Хор., Місто.., 1962, 109);
Ми зустрілися з ним у бригадній конторці (Роб. газ., 5.VІ 1966, 3).
2. Високий письмовий стіл з похилою поверхнею й шухлядами, за яким працюють стоячи.
На конторках, на полицях.. лежали цілі штуки усякої матерії (Н.-Лев., II, 1956, 44);
Крім круглого стола.. та невеличкої конторки, тут не було меблів (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 181).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конторка — конто́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конторка — -и, ж. 1》 Зменш. до контора. 2》 Високий письмовий стіл з похилою поверхнею й шухлядами, за яким працюють стоячи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конторка — КОНТО́РКА, и, ж. 1. Невелике приміщення для майстра, начальника цеху і т. ін. Бiля прохiдної конторки стояло багато людей i тривожно дивилися на вiдозви з чорними великими лiтерами (В. Сосюра); Він з'явився в точно визначений час до своєї конторки (А. Словник української мови у 20 томах
- конторка — БЮРО́ (різновид письмового і под. стола, за яким працюють стоячи), КОНТО́РКА. Праця на моїм столі в бюро цікавила мене... (О. Кобилянська); За високою конторкою куняв адміністратор (Ю. Мартич). Словник синонімів української мови