конторка
БЮРО́ (різновид письмового і под. стола, за яким працюють стоячи), КОНТО́РКА. Праця на моїм столі в бюро цікавила мене... (О. Кобилянська); За високою конторкою куняв адміністратор (Ю. Мартич).
СТІЛ (вид меблів для різних потреб у вигляді широкої, горизонтально укріпленої звичайно на чотирьох ніжках, дошки); ПИСЬМО́ВИЙ СТІЛ (з шухлядами); КА́ФЕДРА (вузький високий, з закритими боками — для викладачів, доповідачів, лекторів і т. ін.); БЮРО́, КОНТО́РКА (високий, з шухлядами, за яким працюють стоячи); АНАЛО́Й (у церкві — високий з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо). От і вечеронька на столі — усі сіли вечеряти (Марко Вовчок); О. Артемій.. кинувся до письмового стола, вхопив листок паперу і написав до писаря коротеньку записку (І. Нечуй-Левицький); Більша частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою, дошкою тощо (Леся Українка); Склавши всі газети на бюро.., ми з дружиною вирядилися у справах (О. Досвітній); Крім круглого стола.. та невеличкої конторки, тут не було меблів (Ю. Смолич). — Пор. па́рта.
Значення в інших словниках
- конторка — конто́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конторка — -и, ж. 1》 Зменш. до контора. 2》 Високий письмовий стіл з похилою поверхнею й шухлядами, за яким працюють стоячи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конторка — КОНТО́РКА, и, ж. 1. Невелике приміщення для майстра, начальника цеху і т. ін. Бiля прохiдної конторки стояло багато людей i тривожно дивилися на вiдозви з чорними великими лiтерами (В. Сосюра); Він з'явився в точно визначений час до своєї конторки (А. Словник української мови у 20 томах
- конторка — КОНТО́РКА, и, ж. 1. Зменш. до конто́ра. Він з’явився в точно визначений час до своєї конторки (Хор., Місто.., 1962, 109); Ми зустрілися з ним у бригадній конторці (Роб. газ., 5.VІ 1966, 3). Словник української мови в 11 томах