конторка
конто́рка
-и, ж.
1》 Зменш. до контора.
2》 Високий письмовий стіл з похилою поверхнею й шухлядами, за яким працюють стоячи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конторка — конто́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- конторка — КОНТО́РКА, и, ж. 1. Невелике приміщення для майстра, начальника цеху і т. ін. Бiля прохiдної конторки стояло багато людей i тривожно дивилися на вiдозви з чорними великими лiтерами (В. Сосюра); Він з'явився в точно визначений час до своєї конторки (А. Словник української мови у 20 томах
- конторка — БЮРО́ (різновид письмового і под. стола, за яким працюють стоячи), КОНТО́РКА. Праця на моїм столі в бюро цікавила мене... (О. Кобилянська); За високою конторкою куняв адміністратор (Ю. Мартич). Словник синонімів української мови
- конторка — КОНТО́РКА, и, ж. 1. Зменш. до конто́ра. Він з’явився в точно визначений час до своєї конторки (Хор., Місто.., 1962, 109); Ми зустрілися з ним у бригадній конторці (Роб. газ., 5.VІ 1966, 3). Словник української мови в 11 томах