контрабанда

КОНТРАБА́НДА, и, ж.

1. Незаконне переміщення через державний кордон товарів, коштовностей і т. ін.

[Долорес:] Я бачила його в останній раз, як ми були в Кадіксі, він жив тоді, ховаючись в печерах... жив контрабандою (Леся Українка);

Усе це був бізнес офіційний, відкритий, про який знали усі члени їх родин, але був ще і неофіційний – контрабанда продуктами харчування, автомобілями, мобільними телефонами, конвертаційні центри (В. Хрущак);

* Образно. І контрабандою світання йде, мов перламутр, холодне й каламутне (В. Стус).

2. збірн. Товари, коштовності і т. ін., які незаконно, таємно переміщають через державний кордон.

– Гарні оці стрічки. Це з Бердичева контрабанда, – сказала Вольчиха Балабушисі на саме вухо (І. Нечуй-Левицький);

Нiхто не повiрив би, що ми вантажимо контрабанду (Ю. Яновський);

Скільки люду мотається по світу, скільки всякої контрабанди ввозиться, не виключено, що й живності з африканських лісів (Л. Костенко);

* У порівн. Не скорились ворогові [козаки], звили собі гніздо в Туреччині й возили звідти на Україну, мов контрабанду, палкі заклики у кіш на волю (М. Коцюбинський).

3. у знач. присл. контраба́ндою. Потай від влади, митного контролю, митних органів.

Перед від'їздом із Галичини я зустрівся тут з Арабажиним, з котрим і умовились вертати разом і перевезти контрабандою кілька українських книжок (В. Самійленко);

– Не бійся, контрабандою сюди ніхто алкоголю не пронесе, – задоволено зареготав генерал-майор (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контрабанда — контраба́нда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. контрабанда — Переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, або групою осіб, які організувалися для заняття контрабандою... Словник із соціальної роботи
  3. контрабанда — г. пачкарство. Словник синонімів Караванського
  4. контрабанда — [контрабанда] -ндие, д. і м. -н'д'і Орфоепічний словник української мови
  5. контрабанда — -и, ж. 1》 Незаконне, таємне перевезення або перенесення через державний кордон товарів, коштовностей і т. ін., заборонених або обкладених митом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. контрабанда — Пачкарство Словник чужослів Павло Штепа
  7. контрабанда — (англ. сопtraband) 1. незаконне перевезення через державний кордон, а також купівля, продаж і зберігання товарів або інших цінностей, ввезення і вивезення яких пов’язані з порушенням вимог митного законодавства. 2. товари, ввезені до країни незаконно, без сплати мита. Економічний словник
  8. контрабанда — контраба́нда (італ. contrabando, від contra – проти і bando – урядовий указ) 1. Незаконне перевезення товарів або інших цінностей через державний кордон і самі ці товари або цінності. 2. Переносно – заборонене, перевезене крадькома. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. контрабанда — КОНТРАБА́НДА (незаконне, таємне перевезення або перенесення через державний кордон товарів, коштовностей тощо), ПАЧКА́РСТВО заст. Служба таможні.. завжди на чатах, вона веде боротьбу з порушниками міжнародної торгівлі, контрабандою (з газети). Словник синонімів української мови
  10. контрабанда — Контраба́нда, -ди, -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. контрабанда — КОНТРАБА́НДА, и, ж. 1. Незаконне, таємне перевезення або перенесення через державний кордон товарів, коштовностей і т. ін., заборонених або обкладених митом. Незабаром [Геденштром] був обвинувачений у недостатній боротьбі з контрабандою (Видатні вітч. Словник української мови в 11 томах
  12. контрабанда — рос. контрабанда (італ. contrabando, від contra — проти і bando — урядовий указ) — незаконне перевезення товарів, валюти крадькома через кордон. Eкономічна енциклопедія