контральтовий
КОНТРА́ЛЬТОВИЙ, а, е.
Стос. до контральто, властивий контральто.
– Ви мене кликали? – спитала вона, стоячи в дверях, мов у великій рамі. Голос був низький контральтовий, м'який, як кошача лапка, і переливався, мов у вивільги (Г. Хоткевич);
Раптом дзвінкий владний контральтовий голос. Бадьорий, веселий рип піску по доріжці (В. Винниченко);
* Образно. Пахощi ночi, стрекiт цикад, контральтове булькотання води в ариках... (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контральтовий — контра́льтовий прикметник Орфографічний словник української мови
- контральтовий — -а, -е. Прикм. до контральто. Контральтовий голос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контральтовий — КОНТРА́ЛЬТОВИЙ, а, е. Прикм. до контра́льто. Контральтовий голос. Словник української мови в 11 томах