1. Словник української мови у 20 томах

контральтовий

КОНТРА́ЛЬТОВИЙ, а, е.

Стос. до контральто, властивий контральто.

– Ви мене кликали? – спитала вона, стоячи в дверях, мов у великій рамі. Голос був низький контральтовий, м'який, як кошача лапка, і переливався, мов у вивільги (Г. Хоткевич);

Раптом дзвінкий владний контральтовий голос. Бадьорий, веселий рип піску по доріжці (В. Винниченко);

* Образно. Пахощi ночi, стрекiт цикад, контральтове булькотання води в ариках... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контральтовий — контра́льтовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. контральтовий — -а, -е. Прикм. до контральто. Контральтовий голос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контральтовий — КОНТРА́ЛЬТОВИЙ, а, е. Прикм. до контра́льто. Контральтовий голос. Словник української мови в 11 томах