контральто
КОНТРА́ЛЬТО, невідм.
1. с. Найнижчий жіночий голос.
Спокійна й бадьора, Олена Петрівна почала .. арифметику. Під впливом її оксамитного контральто обісмілилися й дівчата (Дніпрова Чайка);
Дама голосно з ним розмовляла по-французьки грубим контральто (Леся Українка);
З грубих голосів виривається .. молодий приємний контральто (С. Васильченко);
Горпина дужим контральто заспівала пісню (Ю. Яновський);
* Образно. Раптом десь ізнизу, збоку, несміло, самотньо бенькає ніжне контральто вечірнього дзвона (В. Винниченко).
2. ж. Співачка з таким голосом.
Пливли згадки про модних тенорів і баритонів, сопрано і контральто, критики модних опер і оперових будинків, вирази ентузіазму до голосів і для співацьких гонорарів (М. Грушевський);
// Жінка, що має такий голос.
Контральто виконувала на сцені українські народні пісні (з газ.).
Значення в інших словниках
- контральто — контра́льто 1 іменник чоловічого або середнього роду голос контра́льто 2 іменник жіночого роду, істота співачка Орфографічний словник української мови
- контральто — невідм., с. і ч. Найнижчий жіночий голос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- контральто — (іт. contralto) — найнижчий жіночий голос густого, соковитого тембру, з діапазоном від g до g2(a2). Серед партій для такого голосу — Кончаківна з опери 'Князь Ігор' О.Бородіна, Ольга з опери 'Євгеній Онєгін' П.Чайковського. Словник-довідник музичних термінів
- контральто — контра́льто (італ. contralto) найнижчий за звучанням жіночий голос. Словник іншомовних слів Мельничука
- контральто — Контра́льто, -та; -ра́льта, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- контральто — КОНТРА́ЛЬТО, невідм., с. і ч. Найнижчий жіночий голос. Дама голосно з ним розмовляла по-французьки грубим контральто (Л. Укр., III, 1952, 621); З грубих голосів виривається., молодий приємний контральто (Вас., І, 1959, 341); Горпина дужим контральто заспівала пісню (Ю. Янов., Мир, 1956, 272). Словник української мови в 11 томах