1. Орфографічний словник української мови

контральто

контра́льто 1

іменник чоловічого або середнього роду

голос

контра́льто 2

іменник жіночого роду, істота

співачка

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контральто — невідм., с. і ч. Найнижчий жіночий голос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. контральто — (іт. contralto) — найнижчий жіночий голос густого, соковитого тембру, з діапазоном від g до g2(a2). Серед партій для такого голосу — Кончаківна з опери 'Князь Ігор' О.Бородіна, Ольга з опери 'Євгеній Онєгін' П.Чайковського. Словник-довідник музичних термінів
  3. контральто — КОНТРА́ЛЬТО, невідм. 1. с. Найнижчий жіночий голос. Спокійна й бадьора, Олена Петрівна почала .. арифметику. Під впливом її оксамитного контральто обісмілилися й дівчата (Дніпрова Чайка)... Словник української мови у 20 томах
  4. контральто — контра́льто (італ. contralto) найнижчий за звучанням жіночий голос. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. контральто — Контра́льто, -та; -ра́льта, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. контральто — КОНТРА́ЛЬТО, невідм., с. і ч. Найнижчий жіночий голос. Дама голосно з ним розмовляла по-французьки грубим контральто (Л. Укр., III, 1952, 621); З грубих голосів виривається., молодий приємний контральто (Вас., І, 1959, 341); Горпина дужим контральто заспівала пісню (Ю. Янов., Мир, 1956, 272). Словник української мови в 11 томах