контральто

(іт. contralto) — найнижчий жіночий голос густого, соковитого тембру, з діапазоном від g до g2(a2). Серед партій для такого голосу — Кончаківна з опери 'Князь Ігор' О.Бородіна, Ольга з опери 'Євгеній Онєгін' П.Чайковського. Іноді композитори доручають партії підлітків — юнаків володаркам К. — Зібель з опери 'Фауст' Ш.Гуно, Орфей з опери 'Орфей і Евридика' К.Глюка, Ратмир з опери 'Руслан і Людмила' М.Глінки та інші.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контральто — контра́льто 1 іменник чоловічого або середнього роду голос контра́льто 2 іменник жіночого роду, істота співачка Орфографічний словник української мови
  2. контральто — невідм., с. і ч. Найнижчий жіночий голос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контральто — КОНТРА́ЛЬТО, невідм. 1. с. Найнижчий жіночий голос. Спокійна й бадьора, Олена Петрівна почала .. арифметику. Під впливом її оксамитного контральто обісмілилися й дівчата (Дніпрова Чайка)... Словник української мови у 20 томах
  4. контральто — контра́льто (італ. contralto) найнижчий за звучанням жіночий голос. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. контральто — Контра́льто, -та; -ра́льта, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. контральто — КОНТРА́ЛЬТО, невідм., с. і ч. Найнижчий жіночий голос. Дама голосно з ним розмовляла по-французьки грубим контральто (Л. Укр., III, 1952, 621); З грубих голосів виривається., молодий приємний контральто (Вас., І, 1959, 341); Горпина дужим контральто заспівала пісню (Ю. Янов., Мир, 1956, 272). Словник української мови в 11 томах