контратакувати

КОНТРАТАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.

1. військ. Здійснювати контратаку.

Як найдоцільніше і найефективніше контратакувати штучний супутник ворога? Ні один з найвидатніших полководців усіх епох Пірейї не зміг би розв'язати цього питання (М. Дашкієв);

Удари Горлача були сильні і досвідчені, але чернець граючись увертався і сам блискавично контратакував (Д. Білий);

Перед відходом батальйон може контратакувати противника резервом і підрозділами, у першу чергу танковими (з навч. літ.).

2. спорт. Відбиваючи атаку суперника, самому переходити в наступ.

Після несподівано пропущеного гола футболісти втратили ініціативу. Лише зрідка вони контратакували (із журн.);

Спортсмени легко зупиняли всі атаки суперників, захищаючи підступи до воріт всією п'ятіркою, а потім дружно контратакували (з газ.).