1. Словник української мови в 11 томах

контратакувати

КОНТРАТАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати контратаку.

Бригада рішуче контратакувала гітлерівців (Ле, Опов. та нариси, 1950, 396);

// спорт. Відбиваючи атаку суперника-гравця, самому переходити в наступ.

Армійці легко зупиняли всі атаки суперників, захищаючи підступи до воріт всією п’ятіркою, а потім дружно контратакували (Веч. Київ, 16.I 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контратакувати — контратакува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. контратакувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Здійснювати контратаку. || спорт. Відбиваючи атаку суперника-гравця, самому переходити в наступ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контратакувати — КОНТРАТАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. військ. Здійснювати контратаку. Як найдоцільніше і найефективніше контратакувати штучний супутник ворога? Ні один з найвидатніших полководців усіх епох Пірейї не зміг би розв'язати цього питання (М. Словник української мови у 20 томах