контрвантаж

КОНТРВАНТА́Ж, у́, ч., техн.

Вантаж, признач. для повного або часткового врівноважування сил і моментів, що діють у машинах або їхніх частинах; противага (у 1 знач.).

Основними елементами однокабінних ліфтів є кабіна, підіймальна лебідка, канати, противага (контрвантаж), електродвигун, гальмівний пристрій і прилади керування (з наук.-попул. літ.);

Для запобігання перекиданню візка на ньому встановлюють контрвантаж (із журн.).