1. Словник української мови у 20 томах

контргайка

КОНТРГА́ЙКА, и, ж., техн.

Додаткова гайка, нагвинчена біля основної, що фіксує її.

Відносно корпусу коромисла гвинт фіксується контргайкою (з наук.-техн. літ.);

Момент початку подачі палива кожною секцією за кутом повороту колінчастого вала змінюють регулювальним болтом із контргайкою (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контргайка — контрга́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. контргайка — -и, ж., тех. Додаткова гайка, нагвинчена біля основної, що не дозволяє їй відгвинчуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контргайка — Примутра, див. гайка Словник чужослів Павло Штепа
  4. контргайка — КОНТРГА́ЙКА, и, ж., техн. Додаткова гайка, нагвинчена біля основної, що не дає їй відгвинчуватися. Наявність контргайки збільшує силу тертя й запобігає самовідгвинчувапню гайки (Практ. з машинозн., 1957, 176). Словник української мови в 11 томах