1. Словник української мови у 20 томах

конфедерат

КОНФЕДЕРА́Т, а, ч.

Учасник, член конфедерації (у 2 знач.).

Один тільки під лавою Конфедерат п'яний Нездужа встать (Т. Шевченко);

Підтримуючи уніатів збройною рукою, конфедерати силою примушували православних приймати унію, мордуючи й караючи непокірливих (А. Кащенко);

Наприкінці 60-х рр. XVIII ст. конфедерати чинили масові розправи над українським населенням, що й стало причиною національно-визвольного повстання на Правобережній Україні – Коліївщини (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфедерат — конфедера́т іменник чоловічого роду, істота учасник, прихильник конфедерації Орфографічний словник української мови
  2. конфедерат — -а, ч. Учасник, член конфедерації (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конфедерат — Конфедера́т, -та; -ра́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. конфедерат — КОНФЕДЕРА́Т, а, ч. Учасник, член конфедерації (у 2 знач.). Один тільки під лавою Конфедерат п’яний Нездужа встать (Шевч., І, 1951, 91). Словник української мови в 11 томах
  5. конфедерат — Конфедерат, -та м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!» Шевч. 138. Словник української мови Грінченка