конфедеративний
КОНФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е.
Стос. до конфедерації (у 1 знач.), пов'язаний з нею.
Князь Ягайло став польським королем (1383
р), прийняв католицизм і створив конфедеративну польсько-литовську державу (Д. Павличко);
У віданні національних держав залишаються принципові питання зовнішньої політики та оборони, що допомагає одержати схвалення Конституції представниками країн, схильних до конфедеративних принципів устрою Європи (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфедеративний — конфедерати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- конфедеративний — -а, -е. Прикм. до конфедерація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфедеративний — КОНФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до конфедера́ція. Словник української мови в 11 томах