конфедератка

КОНФЕДЕРА́ТКА, и, ж.

Польський національний чоловічий головний убір із чотирикутним верхом, без козирка.

Замість шапки він сам пошив собі щось таке, що походило на польську конфедератку (О. Кониський);

Дівчина тільки в кіно бачила поліцейські мундири й конфедератки уланів (Б. Антоненко-Давидович);

П'єро стояв дещо розгублений, намагаючись зсунути тісну конфедератку з своєї голови (Ю. Смолич);

– Смушкову сиву? Чорну? З шликом, пшепрашам [перепрошую], чи без шлика? – затупцював нервово маляр. – Пшепрашам пана, конфедератку, – крутнув гайдуцькі вуса панок (Василь Шевчук);

* У порівн. Важне було військо в Гетьманщині, народ, знаєш, усе здоровий, на добрих конях,.. у кожного – мушкет, ратище, шабля і чотири пістолі, а шапки якісь чудні, о чотирьох вуглах, з ріжками, неначе у ляхів конфедератки (О. Стороженко);

// Головний убір випускника вищого навчального закладу.

Пам'ятник студенту в Донецьку – це лавка, поряд із якою стоїть студент у повний зріст: він спирається на лавку рукою і коліном. З іншого боку лавочки лежать підручники з права України, мантія та конфедератка (з газ.).