конфлюенція

КОНФЛЮЕ́НЦІЯ, ї, ж.

1. Злиття річок, з'єднання кількох потоків в один, основний потік.

Шлях по вузькій ущелині приводить до конфлюенції двох річок (із журн.).

2. псих. Захисний механізм психіки, що полягає в “розмитті” психологічних меж суб'єкта.

Конфлюенція проявляється в неможливості розрізнити власні потреби та бажання (з наук.-попул. літ.);

Про конфлюенцію говорять тоді, коли індивід не відчуває меж між собою та середовищем, коли він вважає, що він і середовище – одне ціле, і він перебуває в злитті з ним (з навч. літ.).