1. Словник української мови у 20 томах

конфліктний

КОНФЛІ́КТНИЙ, а, е.

Стос. до конфлікту.

Поговоривши у всяких професійних справах, вони незабаром перейшли до пекучого конфліктного питання (М. Івченко);

Ваплітяни [члени Вільної академії пролетарської літератури] глибше й глибше вгрузали в конфліктні взаємини з суспільством (М. Бажан);

Через конфліктні ситуації кілька видатних учених змушені були кинути дослідження і перейти на іншу роботу (М. Дашкієв);

// Признач. для розгляду конфлікту (у 1 знач.).

Відбувалися засідання конфліктної комісії (І. Микитенко);

// В основу сюжету якого покладено гострий конфлікт.

Фільми Скорцезе завжди гостро конфліктні (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфліктний — конфлі́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конфліктний — -а, -е. Стос. до конфлікту. Конфліктна справа. || В основу сюжету якого покладено гострий конфлікт. Конфліктний твір. || Признач. для розгляду конфлікту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конфліктний — Конфлі́ктний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. конфліктний — КОНФЛІ́КТНИЙ, а, е. Стос. до конфлікту. Конфліктна справа; // В основу сюжету якого покладено гострий конфлікт. Конфліктний твір; // Признач. для розгляду конфлікту. Відбувалися засідання конфліктної комісії (Мик., II, 1957, 492). Словник української мови в 11 томах