конфліктування

КОНФЛІКТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. конфліктува́ти.

Типовим прикладом міжрелігійного конфліктування може слугувати багатовікова ворожнеча між іудейською та християнською релігіями, стосунки між іудаїзмом та ісламом (з наук.-попул. літ.);

Існують певні закономірності конфліктування: у конфлікті не буває переможців – програють завжди обидві сторони, багато конфліктів між людьми ускладнюються наявністю невисловлених думок та почуттів і т. ін. (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me