1. Словник української мови у 20 томах

конфузливість

КОНФУ́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. конфу́зливий.

Поет, усміхаючись, спрямував погляд кудись мимо тебе, і нема зла на його обличчі, нема тої конфузливості та безпорадності, про які ти сьогодні так не до речі розбалакував... (О. Гончар);

Особливу роль Іван Сікорський відводив розвитку в юнацькому віці почуття сором'язливості та його похідних, зокрема конфузливості (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфузливість — конфу́зливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конфузливість — -вості, ж. Властивість за знач. конфузливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конфузливість — КОНФУ́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. конфу́зливий, КОНФУ́ЗНИЙ, а, е. Який спричиняє конфуз, призводить до конфузу. Маковей не втримався, щоб не розповісти товаришам про свою конфузну пригоду (Гончар, І, 1954, 51). Словник української мови в 11 томах