1. Словник української мови у 20 томах

конфірмаційний

КОНФІРМАЦІ́ЙНИЙ, а, е, юр.

Стос. до конфірмації (у 1 знач.).

1 липня 1650 р. король Ян Казимир підтвердив земельні пожалування у вигляді конфірмаційного привілею (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфірмаційний — конфірмаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конфірмаційний — -а, -е. Прикм. до конфірмація. Конфірмаційний дім — посередник між місцевими продавцями та іноземними покупцями; торговий дім. Великий тлумачний словник сучасної мови