1. Словник української мови у 20 томах

конфірмація

КОНФІРМА́ЦІЯ, ї, ж.

1. юр. Затвердження найвищою державною владою судових вироків у деяких країнах.

Засуд пішов на конфірмацію цісаря – тепер уже був не в польських руках. Газетярські авгури ворожили на тельбухах, чи затвердить цісар приговір [вирок], чи ні? (Г. Хоткевич);

// Судовий вирок, затверджений найвищою державною владою.

З документа урядового, властиво з конфірмації над Шевченком, Костомаровим і іншими, виходить, нібито товариство те [Кирило-Мефодіївське] “існувало тільки кілька місяців” (О. Кониський);

Тарас не знав, як бути. І конфірмація, і переміна стану, й далекий шлях, і ця неждана зустріч змішалися в його душі (Василь Шевчук).

2. рел.-церк. У католиків – таїнство миропомазання дітей 7–12 років; у протестантів – обряд прийняття юнаків і дівчат, що досягли 14–16 років, до церкви.

Католицизм має ряд культових особливостей, наприклад, діти проходять конфірмацію – акт приєднання до Церкви (з наук.-попул. літ.);

До причастя допускають тих членів церкви, які пройшли обряд конфірмації (з рел.-церк. літ.);

Це була старовинна каблучка з вирізьбленою літерою “L”. Лейстон подарував їй цю каблучку в день конфірмації (М. Йогансен).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфірмація — Конфірма́ція: — 1) затвердження судового вироку у вищих органах; 2) перше причастя у католиків [47] Словник з творів Івана Франка
  2. конфірмація — конфірма́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. конфірмація — (на посаді) затвердження; (неофіта до церкви) Ц. прилучення. Словник синонімів Караванського
  4. конфірмація — -ї, ж. 1》 заст. Затвердження найвищою державною владою судових вироків у деяких країнах. || Судовий вирок, затверджений найвищою державною владою. 2》 Право Папи Римського утверджувати єпископів. 3》 У католицизмі – назва обряду миропомазання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. конфірмація — конфірма́ція (від лат. confirmatio – зміцнення, заспокоєння, утвердження) 1. В буржуазних країнах затвердження вищою владою судового вироку. 2. Право папи римського утверджувати єпископів. 3. У католицизмі назва обряду так званого миропомазання. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конфірмація — Конфірма́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. конфірмація — КОНФІРМА́ЦІЯ, ї, ж. 1. заст. Затвердження найвищою державною владою судових вироків у буржуазних країнах; // Судовий вирок, затверджений найвищою державною владою. 2. У католиків — таїнство миропомазання дітей 7— 12 років; у протестантів — обряд прийняття юнаків і дівчат до членів церкви. Словник української мови в 11 томах
  8. конфірмація — (лат.) Затвердження архітектурного проекту вищою владою. Архітектура і монументальне мистецтво