1. Словник української мови у 20 томах

конюх

КО́НЮХ, а, ч.

Той, хто доглядає коней.

Лакеї, конюхи і слуги, Всі кухарі і скороход, Побравшись за руки, ходили І все о плутнях говорили (І. Котляревський);

Було нікому не дам і одного коня вичистить, сам усіх вискребу; а конюхи .. ніколи за се на мене не сердились (О. Стороженко);

Його пропустили в кімнату директора, який зразу спитав: – Чи ти добрий конюх? – Все життя біля коней; як їх ліпше знати можна (В. Барка);

На дворі конюхи виводили засідланих коней (І. Багмут);

Одгонив [Федько] з хлопцями колгоспних коней у нічне. Раніше їх ганяли туди цілим табуном конюхи. Та коли конюхів забрали до армії, то це діло доручили їм, підліткам (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Конюх — Ко́нюх прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. конюх — КОНЮХ – КОНЯР Конюх, -а. Той, хто доглядає коней. Коняр, -а. Фахівець з конярства; той, хто займається конярством. Літературне слововживання
  3. конюх — -а, ч. Той, хто доглядає коней. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конюх — Стайний, машталір Словник чужослів Павло Штепа
  5. конюх — КО́НЮХ (той, хто доглядає коней), СТАЙНИ́ЧИЙ, СТАЄ́ННИЙ, КІННИ́ЧИЙ розм., КОНЮ́ШИЙ заст., ШТАЛМЕ́ЙСТЕР заст., ФО́РНАЛЬ діал. — Ануте, хлопці, — гукнув на конюхів, — виведіть лишень Пашу. — Та й кінь же був, отой Паша (О. Словник синонімів української мови
  6. конюх — КО́НЮХ, а, ч. Той, хто доглядає коней. Було нікому не дам і одного коня вичистить, сам усіх вискребу; а конюхи.. ніколи за се на мене не сердились (Стор., І, 1957, 105); На дворі конюхи виводили засідланих коней (Багмут, Щасл. день.., 1951, 23). Словник української мови в 11 томах
  7. конюх — конюх, -ха, , м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. Словник української мови Грінченка