конятина
КОНЯ́ТИНА, и, ж.
Те саме, що кони́на 1.
Вийняв [Юдун] ковбасу.., що .. конятиною начинена (Г. Квітка-Основ'яненко);
В таборі почалася пошесть, почався голод .. Пани почали їсти конятину, пили гнилу воду з боліт (І. Нечуй-Левицький);
Сафар нарізав конятини довгими, тонкими смугами (З. Тулуб);
Попід будинком, злодійкувато оглядаючись, двоє козаків несли щось у мішку. Мабуть, одбатували шмат конятини або доп'яли якусь іншу живність (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конятина — коня́тина іменник жіночого роду конина Орфографічний словник української мови
- конятина — -и, ж. Те саме, що конина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- конятина — КОНИ́НА (коняче м'ясо), КОНЯ́ТИНА, КОБИЛЯ́ТИНА розм., КОБИ́ЛИНА розм. Черниш наздогнав своїх дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (О. Гончар); Вийти з табору було не можна. Пани почали їсти конятину, пили гнилу воду з боліт (І. Словник синонімів української мови
- конятина — Коня́тина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- конятина — КОНЯ́ТИНА, и, ж. Те саме, що кони́на 1. Вийняв [Юдун] ковбасу.., що .. конятиною начинена (Кв.-Осн., II, 1956, 234); Сафар нарізав конятини довгими, тонкими смугами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 160). Словник української мови в 11 томах
- конятина — Коня́тина, -ни ж. Лошадиное мясо. Вийняв ковбасу... німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв. Словник української мови Грінченка