конікотомія

КОНІКОТОМІ́Я, ї, ж., вет., мед.

Хірургічна операція, що полягає в серединному розсіченні гортані.

Показанням до конікотомії є стеноз гортані різної природи з різким порушенням дихальної функції, коли немає часу або умов для трахеотомії (з наук. літ.);

Конікотомію проводять зазвичай у положенні хворого лежачи, однак нерідко й у положенні сидячи, що трохи поліпшує стан хворого (з наук.-попул. літ.);

Після конікотомії можливе порушення голосу, тому до неї вдаються вкрай рідко (з навч. літ.).