кон'юнктива
КОН'ЮНКТИ́ВА, и, ж., анат.
Слизова оболонка, що вкриває внутрішню поверхню повік і передню частину очного яблука.
Прогресуюча витрішкуватість може призвести до патологічних змін у кон'юнктиві та рогівці, а тому треба регулярно промивати очі, накладати на повіки мазі (з наук.-попул. літ.);
У глибині очної порожнини кон'юнктива змінює свій напрямок і переходить на передню частину очного яблука в напрямку рогівки (з наук.-попул. літ.);
Розроблено техніку ін'єкцій препаратів безпосередньо під кон'юнктиву ока (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кон'юнктива — кон'юнкти́ва іменник жіночого роду слизова оболонка ока Орфографічний словник української мови
- кон'юнктива — -и, ж., анат. Слизова, або сполучна, оболонка ока, що вкриває внутрішню поверхню повік і передню частину очного яблука. Великий тлумачний словник сучасної мови