1. Словник української мови у 20 томах

кон'юнктив

КОН'ЮНКТИ́В, а, ч., лінгв.

Умовний спосіб дієслова.

У латині розрізняють три способи дієслова – індикатив, кон'юнктив та імператив (з наук.-попул. літ.);

Кон'юнктив означає передбачувану, можливу, бажану, але не реальну, тобто не обов'язкову дію (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кон'юнктив — кон'юнкти́в іменник чоловічого роду умовний спосіб дієслова Орфографічний словник української мови
  2. кон'юнктив — -а, ч. Умовний спосіб дієслова. Великий тлумачний словник сучасної мови