кон'юнктив

кон'юнкти́в

іменник чоловічого роду

умовний спосіб дієслова

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кон'юнктив — -а, ч. Умовний спосіб дієслова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кон'юнктив — КОН'ЮНКТИ́В, а, ч., лінгв. Умовний спосіб дієслова. У латині розрізняють три способи дієслова – індикатив, кон'юнктив та імператив (з наук.-попул. літ.); Кон'юнктив означає передбачувану, можливу, бажану, але не реальну, тобто не обов'язкову дію (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах