кон'югація

Значення в інших словниках

1. кон'югація — -ї, ж., біол. 1》 Процес запліднення; злиття (тимчасове) двох клітин або одноклітинних тіл для запліднення. 2》 Клітинний контакт мікроорганізмів, під час якого здійснюється перехід генетичного матеріалу однієї клітини в іншу. 3》 Попарне з'єднання хромосом. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кон'югація — КОН'ЮГА́ЦІЯ, ї, ж., біол. 1. Тип статевого процесу, характерний для водоростей, інфузорій, деяких грибів. У деяких одноклітинних і багатоклітинних існує форма статевого розмноження – кон'югація, особливістю якої є відсутність гамет (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. кон'югація — Тип статевого процесу, що полягає у злитті вмісту двох вегетативних клітин (у водоростей) або протопластів двох гілок грибниці (у деяких грибів) та тимчасовому сполученні клітин (в інфузорій). Універсальний словник-енциклопедія