1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кон'югація

кон'юга́ція

-ї, ж., біол.

1》 Процес запліднення; злиття (тимчасове) двох клітин або одноклітинних тіл для запліднення.

2》 Клітинний контакт мікроорганізмів, під час якого здійснюється перехід генетичного матеріалу однієї клітини в іншу.

3》 Попарне з'єднання хромосом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кон'югація — кон'юга́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кон'югація — КОН'ЮГА́ЦІЯ, ї, ж., біол. 1. Тип статевого процесу, характерний для водоростей, інфузорій, деяких грибів. У деяких одноклітинних і багатоклітинних існує форма статевого розмноження – кон'югація, особливістю якої є відсутність гамет (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. кон'югація — Тип статевого процесу, що полягає у злитті вмісту двох вегетативних клітин (у водоростей) або протопластів двох гілок грибниці (у деяких грибів) та тимчасовому сполученні клітин (в інфузорій). Універсальний словник-енциклопедія