кон'юнктивіт

КОН'ЮНКТИВІ́Т, у, ч., мед.

Запалення кон'юнктиви.

Алергічний риніт часто поєднується з алергічним кон'юнктивітом (з наук. літ.);

Встановлено, що кон'юнктивіт у собак та кішок зумовлений гіперплазією поверхневої слізної залози третьої повіки (з наук. літ.);

Кон'юнктивіт є заразним і легко передається від однієї людини до іншої через безпосередній контакт (з наук.-попул. літ.);

У народній медицині міцний охолоджений настій чорного чаю – добрий засіб для промивання очей при кон'юнктивітах (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кон'юнктивіт — кон'юнктиві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кон'юнктивіт — -у, ч., мед. Запалення кон'юнктиви, переважно інфекційної природи. Весняний кон'юктивіт — алергічний фолікулярний кон'юктивіт, який розвивається весною та на початку літа. Великий тлумачний словник сучасної мови