кон'юнктивіт

кон'юнктиві́т

-у, ч., мед.

Запалення кон'юнктиви, переважно інфекційної природи.

Весняний кон'юктивіт — алергічний фолікулярний кон'юктивіт, який розвивається весною та на початку літа.

Епідемічний гострий кон'юктивіт — кон'юктивіт, що характеризується значними слизовогнійними виділеннями, крововиливами в кон'юнктиву.

Плівчастий кон'юктивіт — кон'юктивіт, який характеризується утворенням на поверхні кон'юнктиви плівок.

Професійний кон'юктивіт — кон'юктивіт, який розвивається внаслідок особливостей професійної діяльності та дії несприятливих виробничих факторів.

Сухий катаральний кон'юктивіт — хронічний кон'юктивіт, який характеризується вкрай незначними слизовими виділеннями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кон'юнктивіт — кон'юнктиві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кон'юнктивіт — КОН'ЮНКТИВІ́Т, у, ч., мед. Запалення кон'юнктиви. Алергічний риніт часто поєднується з алергічним кон'юнктивітом (з наук. літ.); Встановлено, що кон'юнктивіт у собак та кішок зумовлений гіперплазією поверхневої слізної залози третьої повіки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах